В часи війни було чітке розмежування добра та зла: комуністи або німці - це зло, УПА - це добро, до прикладу. Зараз, маємо добро, трохи менше добро, менше добро, менше зло, трохи менше зло і зло. І ніколи ми не знаємо, на якій стадії ми знаходимося і на якій стадії знаходиться те, що нам кажуть. А отже, ми не маємо довіри. Ми не довіряємо, бо маємо гіркий досвід зрад і поразок, бо ми або не знаємо кому довіряти, або просто немає чесних людей.
Ми і зараз не знаємо, брешуть нам чи говорять правду. І нам цього ніколи не дізнатися, як те, коли настане кінець нашого життя. Так склалося, що ніхто не підійде до тебе і чесно не дізнається, що він збрехав. Немає тих, хто готовий публічно визнати всю повноту вини і чесно віддатися на розсуд тих, кому він збрехав.
Зараз є купа думок і тут же ж вони можуть змінитися. Я не виключення, тому я просто пишу те, що думаю і теж стараюся довіряти "не тому, кому можна, а кому треба". Чого і всім бажаю.
Від початку Другої світової війни минуло вже більше 70 років, а ми досі не маємо спільної і обгрунтованої думки про те, хто її почав. Тому тим паче, ми не знатимемо правди про сьогоднішні події ще довго. Всі політики, які є проходять коло, як Земля обертається навколо Сонця приблизно з такою ж швидкістю. Сьогодні Порошенко за нас (це я до прикладу), а через 2 роки він може бути з Януковичем (якщо той ще буде) ібо він змінив свої політичні погляди, бо кожному властиво змінюватися.
Немає віри нікому і ми нервуємося та з останніх сил довіряємо тим, хто говорить те, що ми хочемо почути і як прикро, що немає тих, кому можна стовідсотково довіритися без краплини сумніву. І ще більш прикро, коли ти, вважаючи того, кому ти довірився, непідкупним і на перший погляд твоїм братом, тебе і зрадить, бо знаємо приклад Каїна та Авеля, від яких розпочалося братовбивство.
Якщо зараз все те, що робиться на Майдані робиться щиро (я про політичне керівництво) і без вигоди тих, хто це звершує, то успіх і розвиток нам гарантований, але якщо виявиться, що нас знову "поімєлі", то людському розчаруванню не буде меж і мстя народна буде страшною і неосяжною.
Уявіть собі народ без довіри одне одному. Це той же ж народ і погубить. Тому робімо все об'єктивно, обдумавши і зваживши всі боки конфлікту. Відсуваймо самовпевненість і шукаймо компроміс.
