Майдан: що далі?

Майдан для всіх українців давно вже став символом боротьби за самоідентифікацію та реальну, а не лише формальну незалежність. Думаю, це речення було лейтмотивом цієї статті. Він всім нам дав впевненість в собі і віру в силу та рішучість народної волі. Але що робити далі? Чи повинен стояти Майдан і з одного боку бути туристичною пам'яткою Києва, а з іншого — живим пам'ятником всіх подій сучасної української історії. 


Наталія Соловйова, координатор "Майдан прес-центр" повідомила, що Майдан не планують згортати, оскільки багато вимог, які має виконати влада ще не виконані. Я з цим щиро погоджуюсь і вважаю, що має бути якась сила стримування для влади. Однак, Майдан у фізичному своєму вигляді я не думаю, що має зберегтися, оскільки штабні намети в центрі європейської столиці виглядають не дуже по-європейськи. Майдан ще стоїть, бо народ втратив довіру до будь-кого. Вважаю також, що ті місця, де пролита кров Небесної Сотні мають залишитися і ті гори квітів будуть нагадувати про це, однак, згортання Майдану має означати наше повернення до миру. 

Звісно, миру нам не бачити доти, доки Росія буде мати Україну в зоні своїх прямих інтересів. Більше того, їхні дії переросли в конкретні претензії, що не може не лякати, тому Майдан, який виступав за зміну влади та зміну системи на мою думку має перетворитися в мобілізаційний штаб з вербування справжніх патріотів, які хочуть своїми діями, а не лише мирними протестними акціями довести свою відданість Батьківщині. 

Все ж, ми довели, що народ може зібратися за першим закликом Найема в Фейсбуці, тому переживати за те, що народ буде довго збиратися нам не доводиться. Наша революція перейшла у збройну воєнну фазу, як би нам цього не хотілося і центром боротьби за незалежність є саме Донецьк, а не Київ на теперішній час. 

Тому, вважаю, що площу треба прибрати, намети забрати, народу повернутися до мирного життя, оскільки невідомо, що буде завтра і, можливо, ті люди, які зараз представляють наші інтереси в столиці будуть більше потрібні на своїх робочих місцях: в цехах, біля станків, на залізниці, за кермом автомобіля, у війську чи Національній гвардії.

Ми обрали собі керманича і він має розділити з нами нашу ношу, тому вся відповідальність за долю держави ляже на його плечі після інавгурації. А Майдан з початком подій на Сході втратив свою мету, тепер мета у нас одна — вигнати ворога з рідної землі і почати роботу кожен на своєму місці і робити її з гідністю та чесністю. От і вся, як казав Горбачов, пєрєстройка.

Коментарі

comments powered by HyperComments