Події на Грушевського мали би спонукати нас не дивитися однобоко на ситуацію, але і подивитися з іншого боку і дати відповідь на питання: чому Внутрішні війська і "Беркут" там стоять. Чому вони твердо переконані в своїй правоті? Давайте дивитися спочатку. Мітингувальники рухалися в бік Верховної Ради, щоб провести там мирне (чи не мирне) зібрання, яке цілком могли б перерости в заворушення чи, принаймні, биття вікон. Захоплення КМДА, Жовтневого і Будинку профспілок є яскравим прикладом цього. Правоохоронцям пояснювали, що вони забезпечують діяльність органів державної влади. І це теж правда. Бо я впевнений, що якби тим, хто кидав коктейлі Молотова на Грушевського дали можливість зробити це в урядовому кварталі - вони б це зробили.
Але давайте дивитися ще глибше: чому ми вважаємо, що ця влада є нелегітимною чи, як кажуть, незаконною?! Все цілком законно. Вибори Президента і парламенту відбулися? Відбулися. Їх визнали всі, а отже і ті, хто пройшли до Верховної Ради і той, хто став Президентом зробили це повноправно і легітимно. Більше того, вони свою політику будують так, що вони через закони втілюють те, що вважають за потрібне, але виключно через закони - щоб не було до чого придертися. Європа вестиме переговори тільки з чинною та легітимною владою, а не з опозицією - вони дали чітко це зрозуміти. А наразі, такою владою є Янукович і Ко.
З іншого боку, опозиція, яку ми маємо профукала все, що могла. І голосування за відставку уряду чи просто організовану підготовку Євромайдану та зміну влади. І їм ніхто не винен, що вони не взяли голоси Партії регіонів, і можливо, не пішли навіть їхніми методами (підкуп гречкою чи шоколадками). Оскільки ми бачимо таку тенденцію в народі, що підкуп їм підходить (ніхто ніби критично про це не кричить), то треба за макіавеліанським принципом "робити зло заради добра".
Вихід, який я бачу з цієї ситуації - це обрання законної тактики протистояння. Чомусь опозиція забула за пропозицію Сергія Власенка про те, що в Президента завершується термін повноважень в березні 2014 року (стаття 103 Конституції України). Чому цієї пропозиції не було підтримано чи розвинено - мені не зрозуміло та невідомо. Таким чином, в тій бездії ми бачимо може навіть навмисний саботаж та ескалацію цього конфлікту. Ворога треба бити своєю зброєю, тому, якщо вони вибрали своєю зброєю закон, то вони зробили велику помилку.
Хто шукає вихід, той його знайде завжди. Тільки от проблема, що не хочемо шукати, але можемо.
