Провідник ВО «Тризуб» ім. С.Бандери Дмитро Ярош
АЛГОРИТМ РЕВОЛЮЦІЇ
1. Тримаємо периметр Майдану. Укріпляємо оборонні позиції. Продовжуємо набір добровольців, структуризацію, забезпечення всім необхідним і вишкіл сил Самооборони та «Правого сектору», з метою перетворення їх у структури Національної Гвардії, Безпеки, Поліції.
2. Проводимо партизанські вилазки у Києві. Під ногами окупантів повинна горіти земля! Влаштовуємо полювання на представників бандформування «беркут», «тітушок», депутатів «регіоналів», комуністів.
3. Пропагандивно опрацьовуємо силовиків. Перехід однієї військової частини на сторони повстанців – 50% Перемоги.
4. Силами політичних партій та громадського сектору проводимо різноманітні мирні заходи: демонстрації, блокування установ, пікетування, флеш-моби тощо.
5. Автомайдан збільшує кількість денних пропагандивних акцій.
6. Дяільність опозиційної трійки виявилась неефективною, тому розширяємо кількість людей, які приймають рішення на Майдані. Бачу приблизно такий ряд: Андрій Парубій, Віталій Кличко, Арсеній Яценюк, Олег Тягнибок, Юрій Луценко, Віктор Балога, Анатолій Гриценко, представник «Правого сектору», можливо ще хтось.
7. Проголошуємо Революційне правління в Україні, формуємо Національну гвардію, Безпеку, Поліцію.
8. В областях продовжуємо взяття під контроль адміністративних будівель та перебирання всієї повноти влади революційними органами на місцях. Розширяємо територію Революції.
9. Готуємося до можливої військової агресії Російської імперії.
10. Розпрацьовуємо і реалізовуємо плани по арешту Януковича та його приспішників.
11. Менше звертаємо увагу на Захід. Він солодкоголосий, але продажний і вже неодноразово зраджував українців.
«Правому сектору» вдалось дати новий поштовх Революції та наблизити час Перемоги. Дехто знову намагається збити її темп. Цього допустити не можна. Янукович боїться тільки сили… Кров Героїв Революції не має пролитися марно!
Разом – до перемоги!
Щодо першого пункту, то зауважень немає взагалі, єдине, що бракує кадрів, які би проводили вишколи щодо протистояння. Наявність та долучення колишніх запасних та відставних військових кадрів необхідна, до чого може долучитися Київська міська організація Спілки офіцерів України наприклад. Просто їх треба попросити і дати відповідні компетенції, навіть, якщо долучити їх як консультантів. Тим паче, формування Національної гвардії, безпеки, поліції і т.д. потребує долучення кваліфікованих кадрів.
Згадуючи революції 1917 року в Петрограді, Червона армія формувалася з колишніх царських офіцерів, бо коли вони половину офіцерського складу перестріляли, то Троцький як засновник Червоної армії задумався і зрозумів, що без оброблених ідеологічно колишніх царських офіцерів ефективної армії швидко вони не побудують, оскільки тоді був час, що не було ані училищ, ані військових академій. Більшість викладачів в тих академіях були царськими полковниками і особами вищого командного складу, тому без сформованих та вірних Україні командирських кадрів нам зараз не обійтися.
Шостий пункт потребує розмежування. Політичне керівництво не може бути водночас і військовим. Хто пам'ятає історію, ОУН - це була політична організація, УПА - військова. Зараз це розмежування теж потрібно, тобто структуру потрібно налагодувати і там, і там. Без цього порядку і чіткої координації, робота не розпочнеться. Крім того, пошук конструктиву має бути насамперед між опозицією і провідниками спротиву, а потім вже між опозицією і владою.
Поза тим, Віктор Балога в тому списку дійсно зайвий. По-перше, він не є лідером, він не є політиком, він є закарпатським "царьком". Крім того, бачимо неефективність трійки лідерів опозиції, тому членство в політичному керівництві теж є питанням. Я не побачив в лідерах Петра Порошенка, який відстоює інтереси Майдану в Давосі зараз і домовляєтсья з європейськими політиками за санкції. Не бачу також Андрія Садового, який міг би неабияк пригодитися на Майдані, але без нього, у Львові може бути хаос, бо він забезпечує діяльність Львівської міської ради, оскільки органи області зараз не є чинними.
Дев'ятий пункт є взагалі примарним, оскільки введення російських військ в Україні буде вимагати налагодження партизанки в Україні, бо вони миром просити не будуть. Ми бачимо, що вони робили в Грузії і бачимо, що зараз говорить їхнє телебачення про події в Україні, тому "Беркут" ще "мальчікі" проти регулярних російських військ, які моуть ввійти як миротворці, якщо будуть мати санкцію ООН або будуть "примушувати нас до миру". Єдина порада провідникам - -це йти до Бібліотеки Вернадського і тим, хто плануватиме подальші дії, ознайомитися з посібниками з підпільної роботи, підготованими УГВР для УПА. Оскільки маємо в історії досвід підпільної і реальної збройної боротьби, маємо приклад такого протистояння, маємо використати це все в повній мірі. Але читати мало, тому долучення колишніх військових - обов'язкове, як на мене.
Одинадцятий пункт правильно сформульований, проте пам'ятаймо, що Європа - стара курва, тому вона підтримає лише переможців. Якщо ми переможемо, то вони нас приймуть до себе, а якщо ні - то в конфронтацію з Росією вони не вступатимуть. Пам'ятаємо 1939 рік, коли лорд Чемберлен з Рузвельтом здав Гітлеру Чехословаччину. Пам'ятаємо той же рік, коли Британія і Франція здали Гітлеру Польщу, тому не варто сподіватися, що вони втрутяться у випадку російської експансії, бо цього не буде. Єдині, хто можуть нам допомогти - це Польща, але вони, глибоко проаналізувавши своє становище, зрозуміють, що сили нерівні і втручання в цей конфлікт означатиме загрозу національній безпеці своєї держави.
Є ще зараз прихильники такої теорії, що Центру і Заходу потрібно відділятися від Сходу. Це є дуже неправильно стратегічно та геополітично, адже, якщо тверезо подумати, Схід і Південь одразу займе Росія.
Перше. Південь їм зайняти можна легенько, бо там вже немаленький контингент російського Чорноморського флоту. Підвіз продовольства для бойових дій морем - легенький і безперешкодний, а отже це значить блокування наших ВМС та відсутність виходу України до моря.
Є ще зараз прихильники такої теорії, що Центру і Заходу потрібно відділятися від Сходу. Це є дуже неправильно стратегічно та геополітично, адже, якщо тверезо подумати, Схід і Південь одразу займе Росія.
Перше. Південь їм зайняти можна легенько, бо там вже немаленький контингент російського Чорноморського флоту. Підвіз продовольства для бойових дій морем - легенький і безперешкодний, а отже це значить блокування наших ВМС та відсутність виходу України до моря.
Друге. Хто знає історію, то Сталіну для того, що розв'язати світову революцію потрібно було мати кордон з Німеччиною, через яку він на багнетах переніс би революцію в Європу. Для того Гітлер і Сталін поділили Польщу і опинилися одне біля одного. Зараз Схід є для нас тією Польщею, тому, якщо Схід ми здамо, то ми будемо межувати з Росією, а отже це значитиме подальше захоплення українських територій, зокрема західних, що означатиме повтор 1939 року і приєднання Західної України до складу СРСР зборами Західної України.
Як бачимо, історія йде по колу і ми йдемо тими самими помилками. Поки що вони не значні, тому маємо зробити все, аби не робити їх ще більше. Поки що пишу свої думки тут, бо не знаю чи мої знання і думки пригодяться на Майдані, бо бачу зараз неефективне керівництво спротивом, а отже самовпевненість організаторів в свїх діях. Якщо ви мене чуєте, закличте, я готовий працювати своєю головою. Якщо ні - буду писати на відстані, бо треба тут робити плацдарм для оборони.
Історія розсудить всіх і ми її зараз пишемо. Хтось пером, а хтось кров'ю. Тільки от першого би більше.
