На "Українській правді" написано, що "тітушки" пограбували Богдана Кутєпова. Мені так виглядає, що це зовсім не тітушки, а "свідомі" громадяни, які підтримують Януковича зі Східної України. На них не діють закони логіки і незалежний статус журналіста. На них не діє нічого, вони, як чорт ладану бояться камери, але невідомо чого: чому б не почати вести себе по-людськи перед камерою, так вони ще більше ганьбляться на всю Україну.
Я розглядаю в майбутньому статус України як конфедерації, щоб розділити її тільки стіною, за якою ми би будували ту державу, яку хочемо ми, а вони - яку хочуть вони. Щоб кожен охочий зміг перейти кордон, але тільки той, хто не викликає підозр і на письмі обґрунтує своє рішення про перехід кордону (список вимог можна продовжити). Тим, кому подобаються кримінальні закони і фрази на кшталт "суда іді" і "пайдьом вийдєм", то нехай там і живуть. Нехай ми матимемо недалеко своє Придністров'я, але в себе ми матимемо спокій.
Кажуть, що завжди цікавим є плід заборонений, тому, якщо вони захочуть, то нехай приїжджають до нас на екскурсію, навіть, як в Радянському Союзі: ходять по місту групами і тільки по музеях або по пляжу в костюмі-троєчці в 40-градусну спеку, не ганьблячи моральний образ жителя Східноукраїнського регіону Української конфедерації. Може тоді, до них дійде на якому боці ліпше і буде так, як в мультику про Сімпсонів, коли Гомер став мером пустого міста, бо вони відділилися стіною зі сміття.
Так, звичайно, ми матимемо труднощі: в нас не буде металургійних заводів, важкої промисловості, авіа- та ракетобудування, але завжди є два варіанти: імпорт або налагодження свого виробництва. Ми виживемо і працюватимемо, бо маємо з чим порівнювати і куди рухатися. А ті, хто будуть по ту сторону стіни далі гнутимуть спину, кланяючись портрету Царя, ідучи на роботу в кіптяві заводів та фабрик (якщо вони працюватимуть). Вони думають, що кормлять всю Україну, то нехай тепер накормлять себе, може тепер хоч ситими стануть. А ми тут будемо "їсти м'ясні консерви з молодих дівчат", як було сказано на одному мітингу в Дніпропетровську. Але зате, вони вугілля ложками хаватимуть - так смакуватиме їм чорне золото.
І нехай час зробить своє і розставить все на свої місця: приєднаються вони до Росії чи ні - на те і є демократія і волевиявлення народу. Будь ласка. Єдина відмінність від 1920 року, що їх вже не приєднують, а вони самі приєднуються, що є вищою мірою ідеологічної обробки, коли майже 100 років потому історія йде по колу і вони йдуть по тих е помилках.
Ще раз кажу, мені з ними не по дорозі. Я не хочу ділити з такими людьми однієї землі, де, коли я би садив картоплю, хтось би її крав, вигребши всю землю до глиняного шару. Стіна мі нами потрібна хоча б тому, щоб їм хотілося її повалити. Досвід НДР і ФРН відомий всім. Якщо ж ні, то така доля наша ібо кожен будівничий свого майбутнього, навіть якби і за стіною.
