Не треба далеко в ліс ходити, аби дізнатися, що цей термін означає. Просто елементарна лінь, або й виникнення таких розмов переважно на кухні чи за кухлем пива, де про Інтернет чи Вікіпедію люди не думають, однак хочуть оперувати мудрими термінами.
Федералізація (від лат. foederatio — об'єднання, союз) — адміністративно-політичний процес та конституційна реформа, які спрямовані на перехід від унітарного державного устрою до федеративного. Також, федералізацією можна назвати процес перетворення конфедерації (союзу суверенних держав) на федерацію.[Джерело?] Свого часу через такий процес перетворень пройшли Сполучені Штати Америки (конфедерацію об'єднали у федерацію).Як бачимо, в таких термінах навіть Вікіпедія подекуди не може надати нормальної адекватної відповіді для простого обивателя, аби осягнути певні незрозумілі поняття. Коротко кажучи, для того, аби зрозуміти, що таке федералізація, треба розуміти, що таке федерація.
Федера́ція (лат. foederatio — об'єднання, союз) — форма державного устрою, за якої вищі територіальні одиниці держави мають певну юридично визначену політичну самостійність, чим відрізняються від звичайних адміністративно-територіальних одиниць унітарної держави. Складові частини федерації - це своєрідні державоподібні утворення, які називають суб’єктами федерації, а територія федерації складається з територій її суб'єктів.Кажучи популярно, федерація - це той самий устрій, що й в Радянському Союзі. Всі 16 республік були ніби суб'єктами федерації і утворювали союзну державу. Це на папері ніби давало їм право на самовизначення і визнавало їх суверенними державами, а на практиці - це були ті самі регіони, що підпорядковувалися напряму центру. Наводячи приклад Російської Федерації (з 1922 року РСФРР - Російську соціалістичну федеративну радянську республіку) там іншого устрою бути не могло (і це мудро), оскільки народ і влада звикли до нього і на командному центрі в Кремлі було зав'язане все союзне життя. Тому федерація могла бути як перехідним варіантом до унітарності, не ділячи свої регіони на суб'єкти. Однак, великодержавницькі амбіції не могли будуватися на проєвропейській спокійній платформі. Це вже питання суто ментальне - росіяни на це не здатні. Тому, маємо те, що маємо.
Маємо Російську Федерацію з проблемними суб'єктами, на шию яких накинута петля у вигляді Центру, який розподіляє кошти і тому ці суверенні держави не можуть самостійно вести ані економічну, ані фінансову політику, адже це дуже довгий процес, а з будь-якими проявами сепаратизму (як не дивно), там боряться ефективно і жорстоко.
Іншим різновидом федеративного устрою є конфедерація - тобто союз чи об'єднання незалежних держав.
Конфедерація — союз держав, кожний член якого зберігає незалежність, має власні органи державної влади та управління, але водночас створює спеціальні органи для координації діяльності в певних, чітко визначених сферах (насамперед військовій, рідше зовнішньополітичній, економічній та інших сферах).Найвідоміша зараз конфедерація - це Швейцарська, землі якої об'єднані в територіальному та правовому плані. Майже конфедеративний устрій має і ФРН (Федеративна республіка Німеччина), де рівень федеральних земель майже досягає рівню суб'єкта конфедерації. Але знову ж, такий устрій можливий бути успішним лише при значному економічному розвитку, аби кожна земля чи держава могла самостійно вирішувати всі економічні, соціальні та політичні питання, однак питання оборони та засад зовнішньої політики - спільно.
Питання: "А що ж ти пропонуєш замість того, щоб всім був компроміс" замінюється іншим словом, також досить відомим, а саме децентралізація. Тобто скорочення повноважень центрального керівництва та органів державної влади та передача великої частини повноважень органами місцевого самоврядування та/чи територіальним громадам.
Це є реальним виходом з ситуації, але просто в інформаційному плані, коли кожному треба розтлумачувати (навіть найдурнішому ватніку) шо воно таке є, ми дуже програємо тим, хто на будь-якому каналі, в будь-якій телепрограмі капає на мозґи словом "федералізація".
Пересилайте цю статтю одне одному, бо тут просто її треба дочитати до кінця, щоб зрозуміти для себе все, що потрібно знати. Просто один клік і все. Але шуму про те зробили "на всю Івановскую".
