Сотні людей в камуфляжі, з битами, раціями і подекуди травматичною зброєю сформували образ сформованого елітного підрозділу Армії Швейцарської Конфедерації, але на відміну від них, вони не поїхали і не поїдуть для захисту національної революції на фронт бойових дій. Своєї думки я не змінив: я досі не розумію доцільності захоплення ЛОДА, тим більше не розумію доцільності розгрому прокуратури, райвідділків і т.д. Хіба для того, щоб "дати хвилю" для решти регіонів України та підказати їм шлях, як знешкодити злочинну владу на місцях. Замість того, щоб люди, які отримують за це гроші реєстрували смерті, розбиралися з "битовухою" та іншими речима, за якими зверталися до міліції, народ нехотячи (а особливо в нашому мирному місті) та вимушено вийшов на патрулювання свого міста не від "тітушок", якими тут навіть не пахне, а від мешканців свого ж міста.
Чарівні молодики, які тусувалися на районі чи по різних "радикальних" організаціях отримали реальний шанс самореалізуватися, хоча невідомо як і де це можливо втілити тут, у Львові. Садовий сказав, що після утворення загонів самооборони у Львові злочинність впала у 3 рази, але на мою думку, не тільки тому, що це зробили загони самооборони, а тому, що кожен з мешканців до цього долучився. В цьому процесі, хоч і в різних організаціях об'єдналися ті, хто може нормально організувати процес і ті, хто просто буде виконувати те, що скажуть. Чудеса мобільної рації Zello (хоча ніхто не плюється, що її придумали москалі - авт.) та наявність великої кількості транспортних засобів дає змогу реагувати на кожен виклик населення. Підкреслюю, кожен.
Цим і відрізняється народ від міліції та ДАІ, що вони знають чим можна знехтувати, а чим ні, та на які виклики реагувати. Великий потік фейкової інформації, особливо зараз, в часі революції, ганяє десятки автомобілів з однієї точки міста в іншу, стискаючи в руках дубинку і натягуючи на лице балаклаву.
Всі ці дії спонукають до того, що у кризовому випадку, який стався, є потреба для формування міської поліції громадського порядку. Цю пропозицію було висловлено вже давно, але зараз її панічно почав лобіювати наш міський керманич. Досвід інших європейських міст показує ефективність цього рішення, бо навіть в прикордонному Перемишлі "Страж мєйска" активно запобігає всім злочинам, які відбуваються в місті та здійсює постійне патрулювання. Спроби створити за часів Буняка та Куйбіди Муніципальну дружину, яка по суті мала б виконувати ці функції призвела до невеликої кількості паркувальників в формі та "швейцарських гвардійців" в міській раді.
Останніми днями, коли я сиджу в штабі Автомобільної охорони міста Львова виникла ідея щодо заохочення до роботи майбутньої поліції незалежно від підпорядкування: місту чи державі. Мова йде про фінансове заохочення. Моя модель передбачає те, що потрібно розвивати інститут дільничного, які мали би знати всіх своїх мешканців, і навзаєм. Саме мешканці мали би платити зарплату дільничному за рахунок пожертв, яку мала б раз в місяць мала збирати спеціальна служба. Хтось дасть 10, хтось 20 гривень, тобто жити місяць за рахунок свої "пастви", як священники. Утримання дільничного за рахунок громади має два боки: з одного - довіра від населення, з іншого - дільничний має заслужити її шляхом зразкового виконання обов'язків та забезпечення порядку і стабільності в дільниці. Саме такий грошовий "вотум довіри" може втілюватися і в інших професіях, але почати вартує з цього.
Коли сам народ охороняє свій спокій, то він не спить, а нова держава потребує здорового сну всіх членів громадянського суспільства, яке ми з вами маємо будувати. Тому всім спокійного та міцного сну, а не чергування на дощових і темноосвітлених вулицях Львова.
